Одеська митниця (Фото:intent.press)
Бізнес-спільнота звернулася до Верховної Ради з наполегливим проханням відправити на доопрацювання законопроєкт про криміналізацію контрабанди до його прийняття у другому читанні.
«На найближче засідання Верховної Ради (очікується, що це відбудеться 8 грудня, -ред.) до порядку денного буде включено законопроєкт № 5420 про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів і підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів для прийняття в цілому», — заявили у ЄБА.
«Найбільш гарячими для бізнесу є кілька наступних аспектів. Так, поріг відповідальності за митні правопорушення — 147 тис. несплачених платежів — необґрунтовано низький. Для порівняння, відповідальність за ухилення від сплати податків настає за умови несплати близько 3 млн грн. А проєкт закону передбачає надто широкий діапазон у виборі покарання (відносно невеликий штраф 17 тис. грн або позбавлення волі на тривалий термін до 11 років). Це несе за собою численні корупційні ризики», — вказує бізнес-спільнота.
Як зазначили у Асоціації, поряд з тим, важливо підкреслити, що законопроєкт потребує суттєвого доопрацювання у частині встановлення чіткого переліку суб’єктів кримінальної відповідальності за ці правопорушення, тобто залишається не зрозумілим, хто може бути притягнений до кримінальної відповідальності за такі злочини — керівник підприємства, декларант, митний брокер, перевізник тощо.
Поряд з тим, важливо наголосити, зазначили у ЄБА, що для підакцизних товарів проєкт закону потребує суттєвого доопрацювання у частині уточнення переліку предметів товарної контрабанди, а саме окремих підакцизних товарів, передбачення кваліфікуючих ознак та адекватних обґрунтованих санкцій за вчинення злочину.
Крім того, представники бізнесу спостерігають порушення прав суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (при визначенні митними органами митної вартості товарів, коду товарів, складення протоколів, які в судовому порядку скасовуються) і відсутність дієвих механізмів відшкодування завданої шкоди та відповідальності посадових осіб органів владних повноважень.
«Тож вкрай важливо визначити один, але ефективний орган, який би контролював це питання, аби не створювати ще один інструмент тиску на прозорий бізнес. Зокрема, на переконання бізнесу, таким органом доцільно б було визначити БЕБ, однак виключно після перезавантаження даної структури», — зазначили у Асоціації.
Читайте також:
- Витрати, кадри, російська блокада. Бізнес назвав найбільші проблеми у транспортній галузі
- Підвищення зарплат і розширення штату: Плани бізнесу в Україні на 2024 рік
- Блокада кордону. Через поляків український бізнес щодня втрачає 1 млн грн
«В протилежному випадку, прийняття змін до законодавства в такому вигляді може призвести до ще більшого тиску саме на прозорий бізнесу. Водночас, для розуміння балансу відповідальності, як з боку громадян, так і з боку посадових осіб державних органів, зміни до законодавства мають вноситися разом зі змінами відповідальності чиновників за прийняття незаконних рішень. У іншому випадку ми будемо спостерігати безвідповідальність і безкарність чиновників, і в той же час — неспівмірну відповідальність підприємців перед законом», — додали у ЄБА.
Дайджест NV Преміум Щоденна розсилка матеріалів розділу NV Преміум. Десять найбільш популярних матеріалів за минулий день Підпишись Щодня