Льодовик Туейтса, він же льодовик Судного дня (Фото:NASA)
Нове дослідження показало, що під льодовиком Туейтса, який тане і сприяє підвищенню рівня моря, знаходяться високі пагорби. Вони можуть уповільнити рух льодовика і пом’якшити наслідки його танення.
Сейсмічне дослідження дна під верхньою ділянкою льодовика Туейтса виявило величезні насипи землі. Вони діють за принципом лежачих поліцейських і можуть уповільнити просування льодовика до океану та пом’якшити глобальне підвищення рівня моря.
Льодовики вільно пересуваються по воді, що небезпечно, оскільки під час потрапляння в тепліші води їхнє танення прискорюється, підвищуючи рівень води у Світовому океані.
Там, де Туейтс впадає в океан, він з’єднується з плавучим крижаним шельфом, який утримує і частково утримує льодовик. Цей шельфовий льодовик колись був прикріплений до підводної гори, що допомогло стабілізувати його. Але зараз шельф змінився.
На щастя, виявилося, що льодовик ще можна зупинити.
На відстані понад 70 кілометрів від Туейтса команда дослідників провела сейсмічну розвідку, щоб дослідити нижню частину льодовика. Команда прикріпила гірляндний ланцюг сейсмометрів довжиною 1,5 кілометра до транспортного засобу, оснащеного вібраційною пластиною. Потім вони проїхали приблизно 200-кілометрову ділянку льодовика, використовуючи пластину для генерації сейсмічних хвиль і сейсмометри для реєстрації відображення хвиль від шарів льоду і землі внизу.
Сейсмічні хвилі виявили височини під Туейтсом довжиною від 10 до 20 кілометрів, вкриті брилами осадових порід. Ці блоки височіли над пагорбами на висоту до 100 метрів.
Дані показали, що верхні грані цих блоків, мабуть, перебувають під більшим тиском, ніж їхні нижні сторони, і що всередині льодовика над височинами можуть бути шари деформованого льоду. Дослідники припускають, що підйоми і блоки уповільнюють течію Туейтса, оскільки його лід притискається до них.
Використання комп’ютерів для моделювання траєкторії руху льодовика Туейтса показує, що «він зупиняється на високих об’єктах», — сказав гляціолог Бен Сміт із Вашингтонського університету в Сіетлі, який не брав участі в роботі.
За словами дослідників, підйоми, ймовірно, пов’язані з рифтовою системою — областю, де тектонічні сили розсунули землю на частини.
Отримані результати дадуть змогу більш детально змоделювати еволюцію льодовика, що має вирішальне значення для розуміння швидкості підвищення рівня моря.