Події останнього року змусили українців роз’їхатися світом. Трохи адаптувавшись і організувавши свій побут, ми, звичайно ж, почали озиратися навколо та порівнювати свій досвід у різних сферах.
Емоції коливалися від цілковитої ейфорії, як добре в Європі, до суцільної апатії. Я спробувала бути об’єктивною у своєму досвіді та зрозуміти для себе, що корисного ми можемо взяти для своєї країни з нових знань.
Читайте також: Вікторія Скорбота Як змінилося життя та плани українців, які виїхали за кордон?
Перші думки, які ми всі почули, стосувалися сервісу. Це логічно, тому що обслуговування та розв’язання побутових питань було першим, з чим ми зіткнулися. Консиліум з усіх розкиданих світом українців ухвалив, що Європі та Британії далеко до звичного нам рівня обслуговування у ресторанах, сфері краси, медицині й інших щоденних речах, де все точиться саме навколо клієнта. Менш виражено звучали думки про США та Канаду, але, найімовірніше, там ситуація схожа.
Однак не можна зупинитися тільки на констатації факту виграшу перед іншими країнами в сервісі, треба копнути глибше, щоб зрозуміти, а чому так відбувається. Якщо проаналізувати Британію, то тутешній рівень сервісу викликаний кількома об’єктивними обставинами, а не принциповим небажанням високих стандартів.