Пустеля Тхар стане зеленою вже через сто років (Фото:YuliyaKirayonakBO/Depositphotos) Щорічно південно-азіатський мусон викликає сезон дощів на сході Індії, залишаючи захід зовсім без опадів. Зміна клімату, що призвела до потепління Індійського океану, покінчить із цим. У найближчі сто років пустеля парадоксальним чином зникне. Більшість досліджень передбачають, що пустелі Землі зростатимуть із глобальним потеплінням. Наприклад, очікується, що до 2050 року пустеля Сахара розширюватиметься більш ніж на 6000 квадратних кілометрів на рік. Але південноазіатський мусон може мати протилежний вплив на Тар, розташований на посушливому північному заході південноазіатського субконтиненту.
Щоб з’ясувати, яке майбутнє чекає на Велику індійську пустелю (Тхар), дослідники зібрали дані про погоду в Південній Азії за останні 50 років. Вони подивилися, як уже змістилися опади, вивчивши зміни того, як довго тривав мусон і де він сконцентрований зараз. Потім вони включили історичну інформацію про дощ, а також про температуру поверхні моря в кліматичну модель, щоб побачити, як сезон дощів може продовжувати змінюватися в майбутньому при різних траєкторіях викидів парникових газів.
Учені виявили, що кількість мусонних дощів уже змістилася на захід, при цьому кількість опадів збільшилася на 50% у деяких регіонах посушливого північного заходу, а в частинах вологого сходу зменшилася. Моделі команди передбачають, що в наступному столітті на Тхарі випаде майже вдвічі більше опадів, ніж зараз, оскільки сезон дощів зміститься більш ніж на 500 кілометрів на захід.
Отримані результати «нелогічні», каже співавтор дослідження Бхупендра Натх Госвамі, метеоролог з Університету Коттона. «Зазвичай люди говорять про те, як зміна клімату зробить вологі регіони вологішими, а посушливі — сухішими», — пояснює він.
Моделі команди показують, що Індійський океан нагрівався і продовжуватиме нагріватися нерівномірно, тобто, на заході швидше, ніж на сході. Вони пророкують, що цей дисбаланс зрушить разом із ним на захід критичну область низького тиску, звану зоною міжтропічної конвергенції, і вплине на те, де в результаті концентруються мусонні дощі. Госвамі каже, що через цей незвичайний спосіб міжтропічна зона конвергенції безпосередньо впливає на те, де південноазіатський мусон досягає суші.
Тхар, очевидно, стане зеленою до кінця століття.