Україна може втратити 45 млрд доларів податкових надходжень за 10 років у разі неповернення вимушених мігрантів. Як цього не допустити?
Через війну, за даними Мінреінтеграції, майже 5 мільйонів наших співвітчизників стали внутрішньо переміщеними особами. Натомість, за кордоном, за різними оцінками, може перебувати більше ніж 6 мільйонів українців. Багато з них не планують повертатися навіть після перемоги.
Україні для відбудови потрібні люди. Зараз наші вимушені мігранти за рахунок споживання та податків наповнюють бюджети інших країн. Це величезні економічні втрати та ризики у близькому майбутньому. Для відбудови Україні потрібні розум, руки, винахідливість — робоча сила. Як повернути українців додому та відновити людський капітал? Скільки людей працездатного віку необхідно для повоєнної відбудови та розвитку?
Експерти EasyBusiness разом із колегами з Центру економічного відновлення (ЦЕВ) за підтримки Western NIS Entеrprise Fund провели дослідження щодо перспектив повернення вимушених мігрантів в Україну. Наведу деякі факти з аналітики.
Статистика щодо вимушених мігрантів
Читайте також: Вікторія Скорбота Як змінилося життя та плани українців, які виїхали за кордон?
За даними Євростату, на кінець квітня 2022 року 3.9 мільйонів українців перебували під тимчасовим захистом у країнах ЄС. Разом з тим, ця цифра не включає всіх громадян України, які через війну виїхали за кордон. Ще близько 1.5 млн — у країнах-агресорах. За даними віце-прем’єр-міністра Ольги Стефанішиної, у рф перебувають до 1.5 млн українських біженців. Отже, загальна кількість вимушених мігрантів може становити 5.3−6.2 мільйонів осіб. За розрахунками EasyBusiness, близько 1.42 млн українських біженців у країнах Європи, а також 0.7 млн у країнах-агресорах, належать до робочої сили (всього близько 2.1 млн осіб).
Приватне споживання та сплата податків працевлаштованими українськими вимушеними мігрантами до бюджету країн-реципієнтів повністю або частково перекриває видатки на їхнє утримання. За результатами дослідження НБУ, у 2022 році витрати українців за кордоном порівняно з попереднім роком зросли більше ніж утричі — до $2 млрд на місяць. І це ті кошти, які Україна втрачає вже зараз.
Втрата людей — це втрата грошей
За підрахунками в межах дослідження EasyBusiness та ЦЕВ, неповернення вимушених українських мігрантів на Батьківщину коштуватиме країні $113 млрд недоотриманого ВВП за 10 років (у цінах 2021 року) та недоотриманням близько $45 млрд податків. Для успішної відбудови та сталого економічного відновлення ВВП України має зростати з темпом мінімум 7−10% на рік до 2032 року. Для цього, навіть якщо більшість біженців повернеться в країну, потрібно буде додатково залучити від 3.2 до 4.5 млн працездатних осіб.
Скільки українців вже не планують повертатися додому?
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Згідно з оцінками колег із ЦЕС, за найбільш негативним сценарієм за кордоном може залишитись до 2.7 мільйонів вимушених мігрантів. Чим довше українці перебувають за кордоном, тим більше серед них працевлаштованих, і тим менше охочих повернутися на Батьківщину.
Українці поступово інтегруються за кордоном — діти вчаться у місцевих школах, їхні батьки вчать мову, знаходять роботу. За приблизно 3 місяці між двома хвилями опитувань УВКБ ООН частка біженців, що знайшли роботу або проходять професійне тренування, зросла на 17 пунктів. 40% вимушених мігрантів працевлаштовані, ще 11% проходять навчання. Водночас 36% опитаних мають невпевненість щодо працевлаштування після повернення в Україну. Чимало наших співвітчизників вже відкрили власний бізнес у країнах-реципієнтах — їм буде ще важче відмовитися від свого вже влаштованого життя за кордоном.
Інфографіка: надано автором Імплементація політики повернення передусім повинна ґрунтуватись на забезпеченні потреб мігрантів, а також створенні сприятливого середовища на місцях повернення. Головними факторами, які відіграють важливу роль під час ухвалення рішення повернутись в Україну, є безпека, інфраструктура, працевлаштування та матеріально-фінансова допомога. З чого почати? Керуючись з отриманих під час нашого дослідження даних, ми прогнозуємо, що потрібно будувати політику повернення вимушених мігрантів за трьома напрямами: (1) аналітично-комунікаційна робота, (2) забезпечення базових потреб, (3) створення заохочувальних стимулів. Аналітично-комунікаційна робота має стати фундаментом у процесі добровільного повернення українців. Нам потрібно співпрацювати з іншими країнами, аби реалізувати власні інтереси з повернення громадян. Крім того, важливо чітко зрозуміти реальну кількість українських вимушених мігрантів за кордоном, їхній статус, потреби та плани щодо майбутнього. Навіть якщо говорити про повернення усіх в Україну під час війни ще зарано, встановлення чітких каналів комунікації дасть можливість полегшити процес у майбутньому. Другий напрям роботи, який може відбуватися паралельно з першим, — забезпечення базових потреб. Тобто вже сьогодні відбувається відбудова житла та інфраструктури, уряд працює над розвитком ринку праці. Також потрібно створити умови для гідного рівня життя за рахунок економічного зростання та розвитку регіонів. І зрештою, третій напрям — впровадження заохочувальних стимулів. У процесі повернення біженці мають отримати максимальну підтримку. Це створення умов для працевлаштування (наприклад, пошук роботи через центри зайнятості до повернення в країну), фінансова допомога на транспортні витрати для повернення тощо. Окремим питанням є доступ до якісної освіти, а також надання соціальної підтримки. У питанні стимулів для повернення українців важко перестаратися. Держава має зробити максимум можливого, щоб усунути всі негативні фактори і створити комфортні умови для людей. Ба більше, важливо забезпечити саме недискримінаційний підхід — рівні та справедливі умови і для вимушених мігрантів, і для тих, хто залишився в Україні. Ми переможемо. Цю бажану перемогу виборюють зараз кожної миті наші бійці. А для повоєнної відбудови нам потрібні руки, таланти, винахідливість і працьовитість усього нашого народу. Країні дуже потрібні люди — тож починаємо працювати над їхнім поверненням вже зараз, принаймні в контексті якісної підготовки. Матеріал підготовлений за участю Вадима Федчишина, проектного менеджера аналітичного центру EasyBusiness